Освітня програма

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації

Розділ 2. Опис «моделі» випускника Одеського ліцею «Ланжеронівський»

Розділ 3. Цілі та завдання освітнього процесу Одеського ліцею «Ланжеронівський»

Розділ 4. Освітня програма закладу та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

4.1.1. Освітня програма початкової освіти (1 - 2 класи)

4.1.2. Освітня програма початкової освіти (3 - 4 класи)

4.2. Освітня програма базової середньої освіти (5 – 9 класи)

4.3. Освітня програма профільної середньої освіти (10 – 11 класи)

Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

Розділ 6. Форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 9. Структура 2020-2021 навчального року

Додатки:  Річні навчальні плани, перелік модельних навчальних програм


ВСТУП

Одеський ліцей «Ланжеронівський» (далі - ліцей) провадить освітню діяльність із забезпечення здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальним тижнем. Мова навчання – українська.

Освітня програма Одеського ліцею «Ланжеронівський» розроблена на основі Закону України «Про повну загальну середню освіту», постанов КМУ від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказів МОН України від  08.10.2019 № 1272 «Про затвердження Типової освітньої програми для 1-2 класів»,  від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження Типової освітньої програми для 3-4 класів», від 20.04.2018 року № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (для 4 х класів), від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми загальної середньої освіти ІІІ ступеня», з метою забезпечення закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової та повної загальної середньої освіти (2018 р.).

Освітня програма Одеського ліцею «Ланжеронівський» містить:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні повної загальної середньої освіти, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для 1-11 класів (додатки 1 - 4);

 - перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- опис інструментарію оцінювання;

- очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм.



Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.


Актуальність розроблення і реалізації освітньої програми обумовлена відповідністю державним стандартам загальної середньої освіти, моделюванням ліцеєм власної освітньої траєкторії, здатної забезпечити випускникові пріоритет на ринку праці. Програма визначає основні шляхи розвитку ліцею. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника закладу загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 10955 годин/навчальний рік:

1-4 класи – 3080 годин/навчальний рік;

5-9 класи – 5425 годин/навчальний рік;

10-11 класи – 2450 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах Закладу (додатки 1-4)

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобування початкової освіти  – діти, які досягли, як правило, 6-річного віку; базової середньої освіти – учні, які завершили навчання у початковій школі; повної загальної середньої освіти – учні, які завершили навчання у базовій середній школі.

 

 

Ресурсне забезпечення:

• створення умов для всебічного розвитку особистості в умовах Нової української школи, впровадження компетентнісного підходу до організації освітнього процесу;

• створення ефективної моделі допрофільної підготовки та профільної освіти на основі професійного самовизначення учнів, навчально-методичного та кадрового забезпечення;

• упровадження оптимальних умов для підвищення кваліфікації, професійної майстерності, творчої самореалізації та самовдосконалення кожного вчителя;

• забезпечення психологічної атмосфери для особистісно усвідомленої свободи організації педагогічної діяльності шляхом педагогіки партнерства.


Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Середня наповнювальність класів – 28 учнів.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517. У ліцеї здійснюється поділ на групи при вивченні навчальних предметів:

українська мова 1, 5, 8 класи;

інформатика 2-9 класи;

англійська мова 1-11 класи;

іспанська мова 5, 6-Б,В, 7-А,В, 8,9-В, 10, 11 класи.


             Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповідно до наступних документів:

Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

Критеріїв оцінювання, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 11 травня 2011 року № 566/19304                                 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів  (вихованців) у системі загальної  освіти»;

Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 №762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 №621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за №924/27369;

Інструкції з ведення класного журналу 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 №496. 

    

Оцінювання учнів у ліцеї здійснюється за 12-бальною системою оцінювання, визначеною законодавством.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів у ліцеї є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Освітня програма Одеського ліцею «Ланжеронівський» передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами.

 

Розділ 1.  Призначення ліцею та засоби його реалізації

Призначення  Одеського ліцею «Ланжеронівський» полягає в наданні якісної повної загальної середньої освіти дітям шкільного віку, які проживають як на закріпленій за ліцеєм території, так і у різних районах міста, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей та спільних для них умінь, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Ліцей має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; 

надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

поглиблене вивчення окремих предметів.

 Освітня програма, що реалізується в ліцеї, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми ліцею здійснюється через три рівні освіти:  початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю два роки.

 

Розділ 2. Опис «моделі» випускника  Одеського ліцею «Ланжеронівський»

Одне із завдань освітньої програми ліцею  – підготувати ерудованого, інтелектуально розвиненого, конкурентоспроможного випускника ліцею, готового до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадської активності, свідомого громадянина та патріота своєї країни.

Випускник початкової школи має знання, уміння та навички, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової середньої школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів, успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, які будуть використовуватися у старших класах.

Випускник старшої (профільної) школи має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє англійською мовою на рівні В2 та іспанською мовою на рівні В1; високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності;                 мислить креативно; знає і поважає культуру українського та інших народів України; є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

 

Розділ 3. Цілі та завдання освітнього процесу ліцею

Цілі та завдання освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

Ліцеєм поставлені та реалізуються такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечення засвоєння учнями обов'язкового змісту початкової, базової середньої, повної загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантування наступності освітніх програм усіх рівнів.

3. Створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Формування позитивної мотивації учнів до освітньої діяльності.

5. Забезпечення соціально-педагогічних відносин, які зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів, не допускають будь-якої форми дискримінації.

6. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

7. Проведення атестації та сприяння сертифікації педагогів.

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази ліцею.

 

Розділ 4. Освітня програма та її обґрунтування

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Початкова освіта здобувається з шести років відповідно до Закону України «Про освіту».

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність, вивчення яких подані в рамках навчальних планів.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися іншими мовами: російською та англійською, що передбачає можливість розуміти прості висловлювання іншими мовами, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Компетентності здобувачів освіти визначено за освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освіти. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає 3080 годин: у 1 класі – 700 годин, у 2 класі – 770 годин, у 3 класі – 805 годин, у 4 класі – 805 годин.


 

 

4.1.1. Освітня програма 1-2 класів

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Типової освітньої програми для 1-2 класів,   розробленої під керівництвом Савченко О.Я. та затвердженої наказом МОН України від  08.10.2019 № 1272,  Державного стандарту початкової освіти (постанова Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 87).

Загальний річний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2 класів складає 1470 годин: у 1 класі – 700 годин, у 2 класі – 770 годин.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей та спільних умінь.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;

технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини; 

фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика». Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:

громадянська та історична – 0, 5 години;

соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години;

природнича – 2 години.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через курси «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Варіативний складник у 1-х класах виділено на підсилення вивчення англійської мови (1 година), у 2 класі на вивчення російської мови (1 година).

Навчальний план для 1-2 класів викладено у додатку 1-2.

 Очікувані результати навчання учнів окреслені у Державному стандарті та подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 10.


 

 

 

 

 

 

4.1.2. Освітня програма 3-4 класів

Освітня програма для 3-4 класів розроблена на виконання постанови Кабінету  міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. 3-4 клас  (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.10.2019 № 1273) – для 3 класу з української мовою навчання, для 4 класу -  до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1610 годин/навчальний рік: для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.

Освітню програму для 3 класу  укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (реалізується через предмети українська мова та література), математична (предмет математика), інтегрований курс «Я досліджую світ» (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі), технологічна, інформативна, мистецька, фізкультурна. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

У 4 класі освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" (0,5 години) і "Музичне мистецтво" (0,5 години).

       Варіативна складова у 3-4 класах використана на вивчення курсу російська мова (1 година). 


Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні відображатися у формуванні ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Навчальний план для 3-4 класів викладено у додатку 3-4.

Очікувані результати навчання учнів окреслені у Державному стандарті та подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 10.

 

4.2. Освітня програма базової середньої освіти


Базова середня освіта здобувається, після здобуття початкової освіти.

Освітня програма базової середньої освіти розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою. Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.  

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5425 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 945 годин/навчальний рік;

для 6-х класів – 1050 годин/навчальний рік;

для 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік;

для 8-х класів – 1155 годин/навчальний рік;

для 9-х класів – 1155 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план ліцею, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів.

Варіативна складова використана на вивчення навчального предмету «Російська мова» 5-6 класи (1,5 години), 7 класи (1 година).

З метою виконання державних програм предмету «Російська мова»,                 який вивчався з другого класу, у 8-мих класах виділено 1 годину предмету «Російська мова» за рахунок 0,5 години варіативної складової і 0,5 години предмету «Трудове навчання» (наказ МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»).

З метою виконання навчальних планів і державних програм предмету «Російська мова» за курс базової загальної середньої освіти у 9-тих класах вводиться 1 година предмету «Російська мова» за рахунок 0,5 години предмету «Фізика» і 0,5 години предмету «Трудове навчання» (наказ МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»).

  У 8-х класах запроваджений курс за вибором, що розширює обране ліцеєм світоглядне спрямування (курс «Одеса – моє рідне місто» (1 година)).

При формуванні варіативної складової враховуються побажання учнів, наявність навчальних програмам, затверджених Міністерством освіти і науки України. Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

        У зв’язку з відсутністю матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення в ліцеї, на 1 годину зменшено вивчення предметів:

«Трудове навчання» у 5-тих і 6-тих класах;

«Фізична культура» у 8, 9 класах;

«Інформатика» у 8, 9 класах.

(наказ МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»).

      За рахунок 1 години  предмету «Інформатика» у 8-9-х класах підсилено вивчення навчального предмету «Алгебра».

Очікувані результати навчання учнів окреслені у Державному стандарті та подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 10.

       На період адаптивного карантину в 5-9 класах введено змішане навчання. Викладання окремих предметів: трудове навчання, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, мистецтво, фізична культура, «Одеса - моє рідне місто», здійснюється, використовуючи методи дистанційного навчання, а саме:

5-ті класи – 3 години:  трудове навчання (1 год.), образотворче мистецтво (0,5 год.), музичне мистецтво (0,5 год.), фізична культура (1 год.);

6-ті класи – 2 години:  образотворче мистецтво (0,5 год.),, музичне мистецтво (0,5 год.), фізична культура (1 год.);

7-мі класи – 3 години:  трудове навчання (1 год.),  мистецтво (1 год.),, фізична культура (1 год.);

8-мі класи – 3 години:  фізична культура (1 год.), трудове навчання (0,5 год.), мистецтво (0,5 год.), «Одеса – моє рідне місто» (1 год.);

9-ті класи – 2 години:  фізична культура (1 год.), трудове навчання (0,5 год.), мистецтво (0,5 год.).


Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання відображаються у формуванні ключових компетентностей учнів.

 

Таблиця 1.  Компоненти формування ключових компетентностей.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною мовою

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей.


2.

Спілкування іноземними мовами


Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях


Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5.

Інформаційно-цифрова компетентність


Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7.

Ініціативність і підприємливість


Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8.

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9.

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10.

Екологічна грамотність і здорове життя


Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони враховуються при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Таблиця 2. Характеристики  наскрізних ліній як засобу інтеграції ключових і предметних компетентностей

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень

Здоров’я та безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Освітню програму укладено за освітніми галузями: Мови і літератури; Суспільствознавство; Мистецтво; Математика; Природознавство; Технології; Здоров’я і фізична культура.

 Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", «Зарубіжна література». В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-6 класах та «Мистецтво» у 7-9 класах.

Навчальний план для 5-9 класів на 2020/2021 навчальний рік викладений у додатку 5-7.


4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)


 Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 01 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

 Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 Освітня програма профільної середньої освіти розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408) суспільно-гуманітарного напрямку та окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.


Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2450 годин/навчальний рік:

для 10-х класів – 1225 годин/навчальний рік,

для 11-х класів – 1225 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 8-9).

Профілем навчання ліцею є іноземна філологія, так як на рівні базової середньої освіти англійська мова вивчається поглиблено.


Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика»,  «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист України».



         Педагогічною радою ліцею відповідно до наказу МОН від 28.11.2019 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» обрано викладання курсів фізики та астрономії за навчальними програмами «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М.Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я. розподіляючи навчальний час у такий спосіб:

у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)

у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту).

       Із переліку вибірково-обов’язкових предметів учнями 10-11-х класів обрано вивчення предметів «Інформатика» та «Технології», що вивчаються на рівні стандарту. Години передбачені на вивчення даних предметів розподілені рівномірно (наказ МОН від 24.11.2017 р. «1541 «Про внесення змін до наказу МОН від 11.07.2017 №995»).

Очікувані результати навчання учнів окреслені у Державному стандарті та подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 5.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів (див. табл.1).

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом ліцею на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.

Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів (іспанська мова), використано для вивчення предмету Російська мова (1 година).

    З метою поглиблення й розширення філологічних знань учнів з української мови, за бажанням учнів та іхніх батьків у 10-11-х класах продовжується вивчення факультативного курсу «Стилістика сучасної української мови» (10-11 класи) за программою факультативного курсу Авраменка О.М., Чукіної В.М. (Лист ІМЗО від 03.07.2017 р. №21.1/12-Г-314).

     У 10-11-х класах додатково за рахунок варіативної частини виділено 1 годину на вивчення факультативного курсу «Математика».

    У 11-х класах відведено 1 годину для підсилення вивчення базових предметів математика (0,5 години), українська мова (0,5 години).

      На період адаптивного карантину в 10-11 класах введено змішане навчання. Викладання окремих предметів: фізична культура, громадянська освіта, іспанська мова, астрономія, факультативний курс «Стилістика сучасної української мови» здійснюється, використовуючи методи дистанційного навчання, а саме:

10-ті класи – 5 годин:  фізична культура (3 год.), громадянська освіта (1 год.), факультативний курс «Стилістика сучасної української мови» (1 год.);

11-ті класи – 5 годин:  фізична культура (3 год.), астрономія (1 год.), іспанська мова (1 год.).

Очікувані результати навчання учнів окреслені у Державному стандарті та подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 10.

 

Розділ 5. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

 

   Відповідно до Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету міністрів України від 15.08.2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» у ліцеї є безперешкодний доступ до першого поверху будівлі (пандус), облаштований кабінет психологічного розвантаження.               У 2020-2021 навчальному році класів з інклюзивним навчанням у ліцеї немає.

 

Розділ 6. Форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

 Основною формою організації освітньої діяльності є урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання формування компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, тестування, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У ліцеї широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, відео-уроки, програмовані засоби навчання та інше.  

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Створенні вчителями персональні блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Усі вчителі застосовували елементи інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій дистанційного навчання під час карантинних обмежень, використовуючи електронну освітню платформуGoogle Classroom, «Всеосвіта», «На урок», електронну освітню платформу відеоконференц-зв’язку ZOOM та можливості мессенджеру Viber. Використання зазначених інформаційно-телекомунікаційних систем схвалено педагогічною радою закладу.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів та виконує такі завдання:

кадрове забезпечення освітньої діяльності, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

створення сучасного освітнього середовища, матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

моніторинг якості проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

моніторинг та оптимізація управлінських процесів;

забезпечення академічної доброчесності.


Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми


Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів ліцею у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проєктів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.


Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми


Для виконання освітніх програм ліцею на 2020/2021 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 5).

 

Розділ 9. Структура навчального року

 

Відповідно до статті 15 розділ ХІІ Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлено педагогічною радою ліцею у  межах часу, передбаченого програмою.

  2020/2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня 2019 року та закінчується не пізніше 1 липня 2020 року. Структура навчального року:

 І семестр - з 01.09.2020 по 29.12.2020;

ІІ семестр - з 11.01.2021 по 31.05.2021.

Впродовж навчального року проводяться канікули:

осінні канікули - з 24.10.2020 по 01.11.2020; зимові канікули - з 30.12.2020 по 10.01.2021; весняні канікули - з 20.03.2021 по 28.03.2021.

При необхідності, що викликана карантинними обмеженннями, погодними умовами, тощо, до структури навчального року можуть вноситись корективи. 

      Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації у початковій, основній та старшій школі.

     Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до нормативних вимог Міністерства освіти і науки України.

     Документи здобувачам освіти вручатимуться у терміни, встановлені Міністерством освіти і науки України.

      З метою запобігання поширенню вірусних хвороб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19», директор ліцею, за необхідністю, своїм наказом вносить відповідні зміни до режиму роботи закладу.

Ліцей працює в режимі п’ятиденного робочого тижня. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 08.15 до 15.50 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею.


ДОДАТКИ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА.docx